НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Державні стандарти

·         Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року№ 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»

·         Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».

---

Навчальні плани

Лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-296 від 09 червня 2016 року «Про структуру 2016/2017 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів»:

Наказ МОН України від 07 серпня 2015 № 855 «Про внесення змін до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів»

для 1-4 класів – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011№ 572, із змінами згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2014 № 460

для 5-8-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012№ 409(в редакції наказу МОН України від 29.05.2014№ 664), із змінами згідно з наказами МОН України від 12.12.2014 № 1465 та від 07.08. 2015р. № 855

для 9-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004№ 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009№66,із змінами згідно з наказом МОН України та від 07.08. 2015р. № 855

Наказ Міністерства № 616 від 23.05.2012 "Про затвердження Типових навчальних планівзагальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступенюз поглибленим вивченням окремих предметів" (для 9 класів)

для 10-11-х класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженим наказом МОН України від 27.08.2010№ 834, зі змінами, внесеними наказами МОН України від 29.05.2014№ 657та від 07.08. 2015р. № 855

ВСІ  НАВЧАЛЬНІ  ПЛАНИ

Наказ Міністерства освіти і науки України від 16.04.2014 № 460 «Про внесення змін до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів» (стосовно викладання інформатики).

Наказ МОН України від 12.12.2014 № 1465 «Про внесення змін до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів» (стосовно математики, 7 клас).

Наказ МОН від 07.08. 2015р. №855 «Про внесення змін до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів»(стосовно викладання іноземних мов).

Наказ міністерства освіти і науки України від 08.05.2015р. №518 «Про внесення зміни до деяких наказів»(стосовно викладання зарубіжної літератури)

Наказ МОН України від 29.05.2014№ 657 «Про внесення змін до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів» (стосовно предмету «Захист Вітчизни»).

Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрований в Міністерстві юстиції України (6 березня 2002 року за № 229/6517), зі змінами

Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.04.2009 № 312 «Про затвердження Положення про класи з поглибленим вивченням окремих предметів у ЗНЗ».

Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.12.2002 № 732 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в ЗНЗ».

---

Викладання навчальних предметів

Лист МОН України від 17.08.2016 № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах»

Лист МОН № 1/9-364 від 12.07.16 року "Про організаційно-методичні засади забезпечення навчально-виховного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2016/2017 навчальному році"

Лист МОН від 17.08.2016 №1/9-434 "Про переліки навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році"

---

Початкова школа

Наказ МОН від 05.08.2016 № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів».

НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ДЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ТА ЗАГАЛЬНОНАВЧАЛЬНІ УМІННЯ ТА НАВИЧКИ

Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою у 2016/2017 навчальному році;

Наказ МОН № 1222 від 21.08.13 року зі змінами, внесеними згідно з наказом МОН №1009 від 19 серпня 2016 року Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти

Додаток до наказу МОН України від 19.08.2016 №1009 Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Основна, старша школа

НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ ДЛЯ 5-11 КЛАСІВ

Наказ МОН від 14.07.2016 №826 «Про затвердження навчальних програм для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів»

Перелік навчальних програм, підручників і навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в основній і у старшій школах у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою у 2016/2017 навчальному році;

Лист МОН від 29.10.2007 N 1/9-651 «Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів».

Наказ МОН від 21.08. 2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» (5-8 класи)

Наказ МОН від 13 квітня 2011 року №329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» (9-11 класи)

---

Ведення документації

Наказ МОН від 03.06.2008 №_496 "Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів"

Наказ МОН від 08.04.2015 № 412 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів».

Наказ МОН № 240 від 23 черня 2000 «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I - III ступенів», відновлена наказом МОН від 29.11.2013р. №1655.

Наказ МОНМСУ №423 від 10 травня 2011 «Про затвердження єдиних зразків ведення обов'язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ст. усіх форм власності".

Методичний лист щодо заповнення журналів з української мови та літератури, світової літератури (Лист МОН України від 21 серпня 2010 року № 1/9 – 580).

---

Робота з обдарованими учнями

Наказ МОН від 19.08.2016 №1006 "Про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад і турнірів з навчальних предметів у 2016/2017 навчальному році"

---

Навчальні кабінети

Наказ МОН №601 від 20 липня 2004 року "Про затвердження Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів".

Наказ МОН від 09 грудня 2009 р. №1114 "Про затвердження Примірного Положення про навчальний кабінет з основ здоров’я загальноосвітніх навчальних закладів".

Наказ МОН від 14 грудня 2012 № 1423 "Про затвердження Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів".

Наказ МОН від 22.06.2016 №704 "Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів"

---

Виховання

Наказ МОН № 641 від 16 червня 2015 року «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах»;

Наказ МОНвід 07 вересня 2000 № 439 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України».

Лист ІМЗО від 25.07.2016 № 2.1/10-1828 “Про методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році”

Наказ МОН № 768 від 16 липня 2015 року "Про національно-патріотичне виховання в системі освіти"

Перелік програм виховної роботи, рекомендованих МОН України та науково-методичною радою КВНЗ КОР «Академія неперервної освіти»

Алгоритм щодо порядку закінчення 2016-2017 навчального року в загальноосвітньому навчальному закладі

 

ДЕТАЛЬНІШЕ...

УНИКАЄМО ПОМИЛОК ДПА

Орієнтовні вимоги до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2016/2017 навчальному році*

* Витяг із листа МОН «Про проведення державної підсумкової атестації у загальноосвітніх навчальних закладах, у 2016/2017 навчальному році» від 13.03.2017 № 1/9-149. Із цим листом та іншими нормативними документами, офіційними роз’ясненнями ви можете ознайомитись в е-журналі «Практика управління закладом освіти»

<...>

Атестація у загальноосвітніх навчальних закладах І і ІІ ступенів проводиться за місцем навчання у письмовій формі.

Завдання для проведення атестації укладають вчителі навчального закладу, відповідно до затверджених Міністерством освіти і науки України орієнтовних вимог до змісту атестаційних завдань, і затверджує керівник навчального закладу. Завдання мають відповідати державним вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначеним навчальними програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

У школах (класах), у яких вивчення предметів здійснюється мовами національних меншин чи іноземними мовами, атестацію можуть складати мовою вивчення предмета.

У загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня атестація проводиться з трьох предметів:

·         українська мова;

·         літературне читання;

·         математика.

У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням або вивченням мов національних меншин учні можуть додатково проходити атестацію з четвертого предмета: мови національної меншини. Рішення про проведення атестації з мови національної меншини приймається педагогічною радою на підставі письмових звернень батьків (одного із батьків) або їх законних представників і затверджується наказом керівника навчального закладу.

У загальноосвітніх навчальних закладах ІІ ступеня атестація проводиться з трьох предметів:

·         українська мова;

·         математика;

·         предмет за вибором педагогічної ради навчального закладу з одного з зазначених навчальних предметів: українська література, зарубіжна література, іноземна мова (залежно від навчального закладу), історія України, всесвітня історія, правознавство (практичний курс), географія, біологія, хімія, фізика, інформатика.

Рішення педагогічної ради щодо вибору третього предмета для проходження атестації затверджується наказом керівника навчального закладу до 05 квітня 2017 року.

У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням або вивченням мов національних меншин третім предметом для проходження атестації можуть бути мова національної меншини або інтегрований курс «Література».

Атестація випускників загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня проводиться у формі зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з 23 травня по 16 червня 2017 року згідно з графіком, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 31.08.2016 № 1055 «Про затвердження Календарного плану підготовки та проведення у 2017 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти», з трьох предметів:

·         українська мова;

·         математика або історія України (період ХХ-початок ХХІ століття); випускники можуть обирати один з цих двох навчальних предметів незалежно від профілю навчального закладу;

·         предмет за вибором учня з одного з зазначених навчальних предметів: біологія, хімія, фізика, географія, іноземна мова (англійська, або німецька, або іспанська, або французька мова — залежно від того, яка іноземна мова вивчалась у старшій школі), математика, історія України (період ХХ-початок ХХІ століття). Учні, які другим предметом для проходження ДПА обрали математику, можуть обрати для проходження ДПА з третього предмета історію України і навпаки.

У загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням або вивченням мов національних меншин проведення атестації з навчального предмета «Мова національної меншини» здійснюється відповідно до вимог наказу Міністерства освіти і науки України від 20.10.2016 № 1272 щодо Переліку навчальних предметів, з яких у 2016/2017 навчальному році проводитиметься державна підсумкова атестація випускників загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженому наказом МОН від 20.10.2016 № 1272, у редакції наказу МОН від 30.12.2016 № 1696.

Інформацію про порядок реєстрації та графік проведення ЗНОрозміщено на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти (testportal.gov.ua).

Для визначення оцінок за ДПА зараховуватимуться результати всіх завдань сертифікаційної роботи ЗНО або частини з них (залежно від навчального предмета). Інформацію про перелік завдань, результати виконання яких зараховуватимуться як оцінка за ДПА, можна отримати на офіційному сайті Українського центру оцінювання якості освіти.

Випускникам загальноосвітніх навчальних закладів, які у поточному навчальному році (з 01 червня 2016 року по 01 червня 2017 року) отримали міжнародний сертифікат (диплом) мовного іспиту Deutches Sprachdiplom (DSD), Österreichisches Sprachdiplom Deutsch (ÖSD), Goethe-Zertifikat B1, Goethe-Zertifikat B2 — німецька мова; DELF/DALF — французька мова; IELTS, TOEFL, Cambridge English Language Assessment, Pearson Test of English (PTE — англійська мова; D.E.L.E. — іспанська мова) рівня B-1 — для загальноосвітніх навчальних закладів, B-2 — для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов, результати зазначених іспитів (за бажанням випускника) зараховуються як результати атестацію і у додаток до атестата про повну загальну середню освіту виставляється атестаційна оцінка з іноземної мови 12 балів. Випускники, які вже отримали міжнародний сертифікат (диплом) мовного іспиту, але зареєструвалися для проходження атестацію з іноземної мови у формі ЗНО, мають до 31 березня 2017 року внести відповідні зміни до реєстраційних даних, звернувшись за допомогою до особи, відповідальної за реєстрацію у навчальному закладі. Випускники, які не внесуть відповідні зміни, проходять атестацію з іноземної мови у формі ЗНО.

Випускникам, які отримують міжнародний сертифікат (диплом) мовного іспиту рівня В-1, В-2 у період з 31 березня до 01 червня 2017 року і які проходитимуть атестацію з іноземної мови у формі ЗНО, у додаток до атестата про повну загальну середню освіту (за зверненням випускника) виставляється атестаційна оцінка з іноземної мови 12 балів.

<...>

Учні (вихованці), які проживають на тимчасово окупованій території, проходять атестацію у Міжнародній українській школі або іншому навчальному закладі системи загальної середньої освіти України, що розташовані поза тимчасово окупованою територією або в навчальних закладах, що перемістилися з такої території. Громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території, надається право пройти атестацію екстерном. При цьому атестацію мають можливість пройти особи, які зараховані на екстернатну форму навчання.

Учні (вихованці), які хворіли під час проведення атестації, та учні (вихованці), які не з’явилися для проходження атестації або не взяли участь під час і основної, і додаткової сесії ЗНО з певного навчального предмета, результат якого зараховується як оцінка за атестацію, через поважні причини, зобов’язані надати довідку, на підставі якої рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу та відповідним наказом його керівника їм надається право пройти атестацію в строки визначені навчальним закладом за завданнями, укладеними навчальними закладами.

Учні (вихованці), які тимчасово навчалися за кордономі повернулися в Україну після проведення атестації, проходитимуть атестацію в строки визначені навчальним закладом за завданнями, укладеними навчальними закладами.

<...>

Оформлення атестаційної роботи (зразок)

Атестаційна роботу оформлюють письмово на аркушах зі штампом школи, дотримуючись вимог оформлення письмових робіт, до прикладу:

Робота

на державну підсумкову атестацію

з української мови за курс початкової (основної) школи

учня (учениці) 4(9) класу

(прізвище, ім’я, по батькові у формі родового відмінка)

На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту, до прикладу:

Диктант

Тарас Шевченко

+

У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша ставиться штамп загальноосвітнього навчального закладу. На ньому зазначається дата, до прикладу: 05.06.2016 р.

Підписують роботу у сьомому рядку титульної сторінки.

<...>

Директор департаменту
загальної середньої
та дошкільної освіти Ю. Г. Кононенко

Доповідь заступника з НВР

…із доповіді заступника з НВР ЗШ І-ІІІст.№ 2 м.Гайворон Янишиної В.М.

Робота з обдарованими дітьми

 Обдарованість дитини... Що це таке? Можливо це своєрідна іскра Божа, яку треба відшукати в її душі і допомогти не тільки не згаснути, а спалахнути полум’ям. Здібні, талановиті люди в будь-якому суспільстві є його “локомотивом”. Саме їхніми інтелектуальними зусиллями забезпечується прогрес суспільства, плодами якого користуються всі. Тому кожен учитель часто запитує себе: “Як знайти та визначити обдарованість?”. Адже через свою зайнятість, брак інформації, методичної підтримки він обмежений у виборі інструментарію, який допоміг би дати відповідь на це запитання.
Визначення обдарованості надзвичайно важливе, від розуміння суті обдарованості прямо залежить, на які особливості своїх учнів учитель звертатиме увагу.

Завдання школи — підтримати учня і розвинути його здібності, підготувати ґрунт для того, щоб ці здібності було реалізовано. Виявлення обдарованих дітей повинно починатися вже в початковій школі на основі спостереження, вивчення психологічних особливостей, мовлення, пам'яті, логічного мислення.

Якими є обдаровані діти?
• Мають вищі порівняно з більшістю учнів інтелектуальні здібності, потяг до навчання, творчі можливості.
• Мають активну пізнавальну потребу, що домінує.
• Відчувають радість від здобуття знань, розумової праці.

У навчальній діяльності робота з обдарованими дітьми ґрунтується на диференційованому підході, що сприяє розширенню й поглибленню освітнього простору предмета.

Мета роботи з обдарованими дітьми - виявлення таких дітей та створення умов для їх оптимального розвитку.

Завдання роботи з обдарованими дітьми:
• Розвиток цілісної картини світу в уявленнях дитини.
• Розвиток творчого критичного й абстрактно-логічного мислення, здатностей розв'язувати проблеми.
• Розвиток здатності самостійно навчатися та здійснювати дослідницьку роботу.
• Розвиток здатностей до самопізнання й саморозуміння, формування позитивної «Я-концепції».

За якими принципами будується робота з обдарованими дітьми?
• Орієнтація на змагання, актуалізація лідерських можливостей учнів.
• Орієнтація на потреби дитини.
• Максимальне розширення кола інтересів.
• Домінування розвивальних можливостей над інформаційною насиченістю.
• Ускладнення змісту навчальної діяльності.

Яким повинен бути вчитель у роботі з обдарованими дітьми?
• Талановитим, здатним до експериментальної й творчої діяльності.
• Професійно грамотним.
• Інтелігентним, моральним і ерудованим.
• Володіти сучасними педагогічними технологіями.
• Мати позитивну «Я-концепцію», бути цілеспрямованим, наполегливим, емоційно стабільним.
• Умілим організатором навчально-виховного процесу, психологом.

Що повинен уміти вчитель для роботи з обдарованими дітьми?

•  Збагачувати навчальні програми, тобто оновлювати й розширювати зміст навчання.
•  Працювати диференційовано, здійснювати індивідуальний підхід і консультувати учнів.
•  Стимулювати пізнавальні здібності учнів.
•  Приймати зважені психолого-педагогічні рішення.
•  Аналізувати навчально-виховну діяльність — свою та класу.
•  Добирати й готувати матеріал для колективних творчих справ.

Завдання педагогів полягає у тому, щоб створити умови, з яких будь-яка дитина могла б просуватися шляхом власної досконалості, уміла мислити самостійно, нестандартно. Цей шлях називається «самовдосконаленням дитини в умовах освітнього процесу».

Обдарованість — це система, що розвивається протягом життя, визначає можливість досягнення людиною вищих (незвичайних, неабияких) результатів в одному або декількох видах діяльності порівняно з іншими людьми.

Обдарована дитина — це дитина, яка має яскраві й очевидні, іноді видатні досягнення (або внутрішні передумови таких досягнень) у тому або іншому виді діяльності.

За якими напрямами здійснюється робота вчителів з обдарованими учнями?

1. На уроках — індивідуальна диференційована робота.

2. Позакласні заходи у межах предметних тижнів.

3. Предметні заходи у класі із запрошенням батьків.

4. Участь учнів 1-11-х класів у конференціях із захистом навчальних проектів,науково- дослідницьких робіт ,презентацій

5. Участь в олімпіадах різного рівня.

6. Участь у творчих конкурсах різного рівня

7. Традиційні свята — особлива форма роботи з обдарованими дітьми, оскільки в них діти мають можливість не тільки реалізувати акторські здібності, безпосередньо беручи участь у виставах, але й виявити творчі навички, розробляючи сценарії постановок, розвинути схильність до художнього читання й літературної творчості, виявити ерудицію й дослідницькі навички у вікторинах і наукових диспутах. Така робота сприяє підвищенню мотивації обдарованих дітей до співробітництва з педагогами й кропіткій роботі із самовдосконалення.

Форми роботи вчителя-предметника з обдарованими дітьми
1. Розв'язання нестандартних завдань на уроках і в позаурочний час.
2. Індивідуальна й диференційована робота.
3. Ділові гри, інтерактивні методи навчання.
4. Участь у конкурсах різних рівнів.
5. Участь у предметних олімпіадах різних рівнів.
Розвиток обдарованості учнів залежить від професійного рівня педагогів та використання креативних методів навчання. У практиці педагогічної діяльності слід використовувати нові технології навчання, які сприятимуть розвитку інтелектуальної, творчої, предметної або лідерської обдарованості.

 Як наслідок перемоги учнів в конкурсах,олімпіадах, МАН: Квашук К.,Тихевич І., Герасименко В., Костенюк В., Бевз В.(районний та обласний рівень)

Робота з обдарованими

Важливість обдарованості для значних досягнень в усіх професійних сферах добре відома, проте недослідженими залишаються не менш вагомі індивідуальні чинники, які визначають успішність учнів та й загалом успіх.

За результатами досліджень становлення всесвітньо відомих піаністів, юристів, неврологів, плавців, гросмейстерів та скульпторів виявлено, що лише деяких зі 120-ти досліджуваних вчителі оцінювали як дітей-продіджи, талановитих учнів із високим IQ. Решта ж працювала день у день, принаймні десять років, щоб досягнути вершини у своїй галузі. Професор психології Анжела Дакворт стверджує, що характеристикою, яка об’єднувала всіх досліджуваних був не талант, а твердість характеру. Більше того, талант часто з цією рисою не пов’язаний або навіть обернено дотичний. Навіщо твердість характеру в учінні. Твердість характеру — це запал і наполегливість у досягненні довгострокових цілей, а також стійкість слідувати своєму внутрішньому поклику та працювати вкрай витривало задля втілення бажаного майбутнього у реальність. Словом, твердість характеру — це марафон, а не спринт. Одним із найдієвіших методів розвитку твердості характеру вважають так зване мислення росту, яке запропонувала у Стенфорді професор Керол Двек. Як і ідея про те, що ми можемо розвивати здібності нашого мозку до навчання та вирішення проблем, мислення росту зорієнтоване на прогресію розвитку. Згідно з цією теорією талант має значення, проте зусилля вартує вдвічі більше. Талановиті діти вчать матеріал швидше та легше. Але чи достатньо одного таланту, щоб сфокусовано доводити до завершення плани та примножувати здобутки не лише в школі, але й у житті загалом? За результатами досліджень, твердість характеру часто не пов’язана або навіть обернено пропорційна вимірам IQ. Як показують знахідки Анжели Дакворт, досягнення = час + зусилля, тому що зусилля перетворюють здібності у навичку. Навіть будучи обізнаними з цими даними, нереалістично уявляти, щоб батьки прийшли додому і стали вимагати від своєї дитини наполегливо працювати по 5-7 год. на добу. Тож що спонукає дітей робити зусилля? Енергії та драйву дитині надає інтерес зацікавленість має приховану особливість: людина може цікавитися чимось і сама не усвідомлювати цього, — саме тому допомога батьків та вчителів, щоб вчасно помітити пристрасне захоплення дітей, напрочуд важлива. При цьому суттєво враховувати психологічні аспекти особистості, оскільки інколи дитина, яка здається щонайменш задіяною, може переживати найбурхливіші почуття. Деякі діти мають звичку «говорити тихо про найглибинніші речі». Інтерес — досить егоїстична категорія, тому другим ключовим чинником у мотивації учнів є важливість дитина розуміє, що займається чимось змістовним, коли те, що вона робить, має значення для інших. Не тільки це надає мету, але й наповнює смислом зусилля Здатність обмірковано практикувати вберігає учнів від поступок перед першими перешкодами коли дитина усвідомлює, що мозок доволі пластичний і з ним відбуваються зміни в разі докладених зусиль, такий учень залишається значно сфокусованішим та звільняється від страху зробити помилку, тому що розуміє, що невдача не перманентний стан. Практикування, окрім фокусу, також включає дисципліну та готовність отримати відгук. Останній, за умови так званої позитивної критики, стає рушієм конструктивного продовжуваного вдосконалення Вирішальним чинником підтримання зусиль дитини є еластичність (чи надія) здатність швидко повертатися у форму після зіткнення з труднощами залишається проблематичним для багатьох дітей досі, особливо серед фемінного ґендеру. Передусім це пов’язано з тим, що дівчат традиційно навчають бути досконалими, а не сміливими. Але саме друга характеристика допомагає розширювати горизонти, змінюватися та рости, тоді як перша вірогідніше закарбує в дитині ступор та нівелювання будь-яких власних досягнень Оточуйте дитину можливостями для зростання Нейронаукою утверджено тезу про те, що ми бачимо певну мисленнєву карту світу, а не сам світ. Світ постає перед нами відсортованим та «упакованим», значно збагаченим: категоріями культури, в якій ми живемо результатами навчання значеннями, які формуємо на основі унікальної подорожі життям. У ньютонівську еру люди бачили прямі лінії та вектори сил, у всесвіті ж Ейнштейна ми помічаємо вигнутий простір-час і закони теорії відносності. Це не означає, що ньютонівський погляд вже недопустимий, проте він діє в певних рамках. Таким чином, кожна нова перспектива надає нам можливість «побачити» те, що було приховане від погляду. Проілюструймо ідею мисленнєвого конструкту за допомогою пазла з дев’ятьма точками. Задача напрочуд проста: поєднайте дев’ять точок чотирма прямими лініями, не відриваючи ручки від паперу. Цей пазл зображує універсальний феномен людської свідомості — необхідність сортувати дані в категорії, щоб сприйняти їх. Рамки, які штучно створює наша свідомість, визначають та обмежують те, що ми сприймаємо як можливе. Мозок малює умовну двомірну просторову рамку, що веде до хибного припущення, ніби лінії мають не виходити поза межі точок. Проте в таких рамках виконати завдання неможливо. Так само межі нашого сприйняття мають бути розширені поза невидимий квадрат, якого у дійсності не існує.

Підказка. Використайте вільний простір поза межами точок (або клікніть на картинку, щоб дізнатися, як) Дитина, яка зростає в умовах змагання, оцінювання та порівняння, потребує нових ліній поза межами рамок. Сутність дитини — радість, і радістю вона є сама. Дитина має радіти навчанню, відчуваючи значимість власних внесків у перетворення дійсності, — на противагу стражданню від того, що її оцінюють за шкалою досягнень. Оцінювання учнів задля розвитку креативності Мікеланджело часто цитують за висловлювання, згідно з якими справа скульптора — звільнити з глиби мармуру статую, яка в ній уже закладена. Застосовуючи цей концепт до навчання, вся енергія вчителя має бути направлена на вивільнення здібностей, майстерності та самовираження дитини. Така взаємодія може фундуватися лише на умовах взаємин: педагог вільно висловлює власні думки та почуття, одночасно підтримуючи самовитворення учнів. Ще ні У Чикаґо існувала школа, в якій випускники мали скласти певну кількість предметів, щоб отримати диплом. Якщо вони не складали іспит, то отримували оцінку — «ще ні». На противагу «тиранії теперішнього», в якій провал — це трагедія, що розцентровує становище дитини і спрямовує її в нікуди, бал «ще ні» пропонує учбову криву, яка надає дитині шлях у майбутнє. Значна кількість учнів з неблагополучних районів США, які демонстрували проблеми у навчанні та на вихідному етапі не могли тримати олівця в руках, за рік перемогли в олімпіадах з математики у своїх штатах, — стверджує Керол Двек. Рівність можлива, якщо відзначати дітей за зусилля, стратегію та прогрес, а не за знаходження відповіді враз та правильно.

Отже, міст до досягнень слід будувати: заохочуючи процес навчання трансформуючи значення зусиль і складнощів. Оцінки учня нічого не кажуть про роботу, яку він здійснив. Ставлячи бал, ми залишаємо безмовним пропрацювання матеріалу, натомість формально порівнюємо одного студента з іншим. Психологічні розвідки доводять, що учні відчувають більше розчарування не тоді, коли фактично не досягнули бажаного, а радше коли не були побачені, не мали можливості у певному оточенні показати, ким вони насправді є. Ставлю “відмінно” Створити сприятливі умови для самореалізації студентів має також методика «ставлю “відмінно”». Диригент Бенджамін Цандер і соціальний психолог Розамунд Цандер розвинули її, щоби допомогти учням актуалізувати одну зі своїх нескінченних латентних можливостей. Маючи 30-річний досвід викладання, автори методу констатували, що на початку кожного навчального року стикаються з однією й тою самою проблемою у кожному новому класі — хронічним тривожним станом щодо оцінювання успішності, за якого учні втрачають наснагу ризикувати у власних саморепрезентаціях та мають єдину ціль — отримати «відмінно» наступного разу. За стандартної схеми вчитель ставить ультиматум: виконуй завдання єдино правильним шляхом — моїм. Натомість подолання арени змагання, «виживання» та пошуку статусу забезпечить умови, за яких учні вивільнять потенціал, необхідний для отримання оцінки «відмінно». Щоб зняти напругу в очікуванні помилки та сконструювати ситуацію, за якої оцінювання вже у минулому, викладачі перетворюють засіб вимірювання в інструмент вивільнення в учнях простору можливості. У класі налагоджується діалог та вдала інтеграція кожного з учнів у спільне поле розвитку. Роль учителя при цьому подібна до ролі диригента, який не промовляє жодного звуку, і дійсна влада походить від здатності наділити силою інших. Учитель на початку навчання проголошує — Кожен учень у класі отримає «відмінно» за курс. Проте є одна умова для здобуття цього балу: протягом наступних двох тижнів ви маєте написати мені листа, датованого наступним роком, який починається словами «Я отримав/-ла відмінно тому, що…», в якому у щонайдетальніших подробицях опишете, що відбулося з вами завдяки тому, що ви досягнули такого високого балу Діти поміщують себе в удавану ситуацію майбутнього так, ніби всі самоперевершення вже досягнуті та нові осягнення здобуті. Виключаються фрази «Я сподіваюся», «Я маю намір» чи «Я буду», бо ж у такому листі допускається лише минулий час. Проте вчитель уточнює, що найбільше його цікавить особистість, якою учень стане, відношення, почуття, світогляд, яких учень досягне на шляху до становлення тим, ким він мріє бути. Така екстраординарна метода породжує глибокі взаємини довіри між вчителем та учнем, і навіть більше, — вона вчить учня довіряти самому собі. Дитина: починає насолоджуватися власними помилками, тому що помилки сприяють навчанню вчиться вірити собі, оскільки має сміливість протестувати власні страхи прояснює причину, чому вивчає той чи той предмет. Отож студент змінює перспективу бачення себе з проекції в очах інших людей на особистість, яка вірить у себе та стає архітектором власної долі. Обираючи майбутню професію, учень конвертує бажання збагачення інших людей у власний репертуар. Перетлумачення процесу навчання як розкриття можливостей для реалізації потенціалу має наслідком повну присутність учнів у конкретному моменті навчання. Співпраця вчителя та учня перетворюється на взаємини, за яких ми розповідаємо «нашу історію», а «інший» трансформується в «одного-з-нас». Дитина, задіяна у процес віднаходження власного внутрішнього голосу, вивільнює креативність, почуває самоприйняття та гармонію. Така рамка навколо того самого кола обставин розкриває перспективу для універсального бажання людини здійснити унікальний внесок у життя інших.

Джерело: http://www.pedrada.com.ua/article/310-chi-alternativa-traditsynim-otsnyuvannyu-ta-motivats-uchnv