ЧОРНОБИЛЬ. Сторінки історії

ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ

Презентація ОРЦОЯО для батьківських зборів ЗНО-2017

У 2017 році зовнішнє незалежне оцінювання з фізики відбудеться 14 червня.

     Випускники загальноосвітніх навчальних закладів поточного року можуть обрати фізику як третій предмет для проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

     Зміст сертифікаційної роботи з фізики визначено ПРОГРАМОЮ зовнішнього незалежного оцінювання з фізики, затвердженою Міністерством освіти і науки України. Програму розроблено на основі чинних навчальних програм з фізики для загальноосвітніх навчальних закладів.

      Сертифікаційна робота з фізики налічує 34 завдання різних форм: з вибором однієї правильної відповіді (20 завдань), на встановлення відповідності («логічні пари») (4 завдання), відкритої форми з короткою відповіддю (10 завдань).

При визначенні результату зовнішнього незалежного оцінювання з фізики за шкалою 100–200 балів ураховують тестовий бал, отриманий учасником за виконання всіх завдань сертифікаційної роботи. Визначення тестового бала здійснюється на основі схем нарахування балів за виконання завдань сертифікаційної роботи (подано в ХАРАКТЕРИСТИЦІ сертифікаційної роботи).
      У процесі визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання за шкалою 100–200 балів буде встановлено поріг «склав/не склав» – мінімальний тестовий бал, який за виконання сертифікаційної роботи може отримати учасник із мінімальним рівнем знань. На основі тестового бала кожного учасника, який подолав поріг «склав/не склав», буде визначено його рейтингову оцінку за шкалою 100–200 балів.

Учасники, які подолають поріг «склав/не склав», зможуть узяти участь у конкурсному відборі до вищих навчальних закладів.

     Випускники загальноосвітніх навчальних закладів поточного року, які обрали фізику для проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання, також отримають оцінку за шкалою 1–12 балів. У такому разі в процесі визначення результату буде використано тестовий бал, отриманий учасником за виконання всіх завдань сертифікаційної роботи.

     Результати зовнішнього незалежного оцінювання з фізики будуть розміщені на інформаційних сторінках учасників до 23 червня 2017 року.

Доплати та надбавки працівникам навчального закладу

Первісно, як складова заробітної плати, надбавка до окладу чи ставки — це стимул, винагорода за успіх (на відміну від доплати, що є нібито компенсацією за особливі умови праці). Чи не сплуталися в освіті надбавки з доплатами?

    Надбавки, право на які мають працівники усіх галузей, встановлені Кодексом законів про працю України. Натомість у сфері освіти, зокрема й вчителям, передбачені «спеціальні надбавки» за посадами, передбаченими Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою КМУ від 14.06.2000 № 963.

     Розглянемо, у чому особливості цих надбавок та визначимо розміри на 2017 рік з огляду на актуальні тарифні розряди вчителів.

Надбавка за вислугу років

    Ця надбавка закріплена статтею 57 основного галузевого закону «Про освіту» (на виконання положень статті видано кілька постанов КМУ, остання чинна — від 31.01.2001 № 78).    

    Надбавку встановлюють наступного місяця після набуття відповідного стажу роботи: 

•  понад 3 роки — 10%
•  понад 10 років — 20%
•  понад 20 років — 30%. 

По суті, цією надбавкою заохочують до тривалої педагогічної діяльності.

 Зауважте! 

      Трудова книжка вчителя має зберігатися за місцем роботи. Якщо ні — то потрібно надати документи, необхідні для своєчасного і правильного обчислення стажу.

      Розмір надбавки за вислугу років визначають, множачи ставку заробітної плати вчителя на відповідний відсоток:

Розрахунок  згідно розрядів >>>

Надбавка «за престижність праці» 

     Ось уже третій рік поспіль надбавку «за престижність праці» директори шкіл мають право встановлювати у граничному розмірі 20%.

     Її виплачують учителям згідно з постановою КМУ «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I–II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування» від 23.03.2011 № 373. 

     До весни 2014 року, поки не внесли змін до Постанови № 373, надбавка була сталою — 20%. Нині це може бути як 1%, так і 20%:

Таблиця розрахунків >>>

     У Галузевій угоді на 2016–2020 роки МОН України: 

• бере на себе зобов’язання забезпечувати виплату цієї надбавки у максимальному розмірі всім педагогічним працівникам (пп. 6.1.2) 
• рекомендує керівникам закладів освіти:

 – по-перше, не зменшувати розміри надбавок, які встановлені у граничному розмірі (пп. 6.3.15) 

– по-друге, виплачувати надбавку «за престижність праці» у максимальному розмірі (пп. 6.3.20). 

     Як бачимо, надбавку за вислугу років ще можна вважати стимульною чи заохочувальною. Щодо сутності надбавки «за престижність праці» і раніше виникали запитання. Але до кінця цього року МОН України запланувало розробити нову Інструкцію з оплати праці, і, можливо, в ній питання про надбавки та інші виплати викладуть по-новому. 

     Особливість обох надбавок у тому, що при обчисленні їх розміру враховують увесь обсяг педнавантаження вчителя. У таблицях вище подані розміри надбавок за навантаження педагога на ставку, тобто 18 год./тиждень. Якщо ж обсяг роботи буде більшим або меншим, то й розмір надбавки відповідно варіюватиметься.

Джерело: http://www.pedrada.com.ua/article/1229-qqq-17-m3-06-03-2017-vchitelyu-za-vislugu-rokv-ta-za-prestijnst-prats-stimul

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ШКОЛУ

Школа, виявляється, дуже давня. Слово «школа» походить від грецького слова «сколе», що означає «дозвілля». Таких шкіл, які ми звикли бачити зараз, в Стародавній Греції не було. Філософи та їх учні збирались у вільний час разом і сперечалися з різних питань.

Школи відвідували тільки хлопчики вільних родин. Великий грецький філософ Платон був першим вчителем, який організував навчання в місці, яке називав «академією». Термін навчання складав 3-4 роки.

Давні школи розташовувалися на майданчиках, де тренувалися військові або проводилися паради. Майданчики ці називалися гімназіями. Пізніше Аристотель назвав свою школу ліцеєм. 
Цікаво, що в Німеччині школи почали називати гімназіями, у Франції – ліцеями, а шотландська школа – академія. Всі ці три назви збереглися до наших часів. Жодна зі шкіл не була схожа на сучасну. Це були місця для дискусії.

Пізніше почали навчати школярів грамоти. Римські школи були схожі на сучасні.
 
Слово «педагог» родом з Древньої Греції і означає дослівно « той, що веде дитину ». 

Але називали так не вчителя, а раба, котрий відводив дитину в школу і приводив назад. Зазвичай в педагоги вибирали рабів, непридатних ні для якої іншої роботи , але які відрізнялися вірністю дому.

Більше 100 років школа стала схожою на сучасну, де вивчалися різні науки.

У 1650 році 58-річний єпископ протестантської общини Чеських братів – він же великий педагог і гуманіст ХVII століття - Ян Амос Коменський придумав геніальну систему масового "навчання всіх і всьому".

 Тобто, фактично придумав нашу з вами школу.

Він вперше розсортував учнів за віком по класах; він розрізав грамоту на декілька учбових дисциплін; написав перший підручник; ввів поняття: "учбовий день", "урок", "оцінка", "вправа".

 Встановив єдиний день початку занять - щоб дітей в школу приймати не коли завгодно, але лише один раз в рік, "краще восени... і вести їх весь рік, нікого вже не приймаючи і не відпускаючи".

Вважається, що він придумав і канікули ... але, що стосується канікул, та поява їх в університетському житті мала сувору причину – чуму. Саме вона кожне літо викошувала значну частину міського населення Європи, і, щоб хоч в якійсь мірі уникнути епідемії, магістри придумали … канікули.

У 1574 р. з'явився перший друкований буквар для навчання дітей на Україні, виданий першодрукарем Іваном Федоровим.

Взагалі, історія виникнення школи дуже цікава. Крім того, у різних країнах система освіти має свої особливості.

1 вересня йдуть в школу діти ще 122 країн – вся Америка і Європа. 

1 січня навчальний рік починається в 43 країнах. 

У 16 країнах він починається в березні, а в 10 – в серпні.

У Японії навчальний рік триває з 1 квітня по 1 березня. Діти відпочивають всього один місяць. 

Один місяць відпочивають також в Індонезії (у січні) та в Індії (у квітні). 

У Норвегії та Мозамбіку канікули тривають 2 місяці. 

У Аргентині, Еквадорі, Панамі, Сіднеї учні відпочивають аж 4 місяці.

У різних країнах існують різні системи оцінки знань учнів. 

Якщо в Росії, Угорщині і Югославії 5 – найвища оцінка, а 1 – найнижча, то в Чехії все навпаки. 

У школах Голландії та Румунії ставлять оцінки від 1 до 10.

 У Франції в ліцеях введена 20-бальна шкала оцінювання.

У Сіднеї відкрита перша в світі школа англійської мови для папуг та інших птахів, що говорять.

 Їх навчають вимовляти вітання, жарти і навіть вірші.

За Конституцією України всі діти йдуть 1 вересня до школи, щоб отримати знання і отримати повноцінну середню освіту.

ЦІКАВО ПРО ОСВІТУ

Японські і південнокорейські діти краще за всіх знають математику.

3/4 японських дітей читають комікси.

Багато дітей в Малі проводять тільки 2 роки в школі. Більше половини з них починають працювати у віці від 10 до 14 років.

Якщо ви хочете добре заробляти, викладаючи, то вам варто відправиться до Швейцарії, де зарплата вчителів починається від 33 000 доларів на рік.

Американська молодь проводить більше часу в освітній системі, ніж будь-хто в світі.

Є 22 країни, де більше половини населення неграмотне. П'ятнадцять з них знаходяться в Африці.

В Індонезії більше половини вчителів початкової школи — молоді, середній вік 30 років.

Один з п'яти дорослих в країнах, що розвиваються - майже 862 000 000 чоловік - не вміють читати і писати.

Більшість неписьменних складають жінки. Більш ніж в 20 країнах рівень неграмотності серед жінок перевищує 70%.

Цілих 8% робочої сили в Ісландії становлять вчителі, при цьому у них 38 робочих тижнів на рік.

У Центральній Європі чоловіки не вчать. В Угорщині, Чехії та Словаччині більш ніж на 75% учительський склад складається з жінок.

Аляска витрачає на душу населення більше грошей на початкову і середню освіту, ніж будь-яка інша держава.