МОДЕЛЬ ШКОЛИ - "ДОБРА ШКОЛА"

Модель школи творчого розвитку педагога та учня „Добра школа”

Кожна людина у що-небудь вірить.
У що вірите ви? Повірте в добро...

  Дж. Мерфі

Навчитись жити і мислити категоріями добра

Думка 1. Всім нам дана можливість вибирати. І ми завжди обираємо добро: любов, здоров’я, щастя, достаток, успіх, мудрість. Але чи маємо це в реальності? Всім нам дана здатність мислити. Але чи мислимо ми тими категоріями добра, які ми обираємо? Усім нам дано почувати і почуватися у цьому світі. Але  чи співзвучні наші почуття з тими категоріями добра, які ми обираємо?..      

Думка 2. Ми сьогодні багато говоримо про особистість та особистісне, але мало про гармонію зі світом. Ми сьогодні намагаємось .розвивати критичне, аналітичне, креативне мислення, і забуваємо , що воно насамперед має бути позитивним.

Думка 3. Особистість – це передусім думки і почуття. Наші неправильні судження про світ, людей – це наслідок нашого незнання. Наші негативні емоції – наслідок неправильного мислення.

Ми віримо, що помимо Законів Природи існують неписані Закони  Душі і Розуму, які варто сповідувати. Наша віра – це новий спосіб мислення, нове сприйняття оточуючої дійсності, це позитивний погляд на життя.

Ми дивимось у майбутнє з радістю очікування змін на краще, з твердим переконанням, що добро переможе, що всі і кожен досягнемо успіху.

Ми раз і назавжди проганяємо із нашої школи байдужість, страх, ненависть, заздрість, образу, недовіру, самотність, жалість до самого себе, невпевненість у своїх силах, відчай і розчарування.

Ми творимо «добру школу», школу людяності та гуманізму, школу радості та творчості, школу самореалізації кожної дитини як особистості, школу формування життєво важливих компетенцій, бажаючи, щоб кожен  вихованець запам’ятав на все життя: хочеш бути успішним – будь ним! Школа – це заклад для всіх і кожного, хто бажає неможливого, хто має цікаві плани, хто горить бажанням вчитись, працювати, розвиватись, хто вірить у „добру школу”. 

Критерії доброти

На запитання Як навчитись жити правильно? відповідаємо: жити за трьома правилами – по совісті, по любові, по розуму. Виходячи з цього, формуємо критерії доброти, які сповідує школа.

1.              Наявність потреби пізнавати світ, сенс життя і самих себе. Людина багата духовно настільки, наскільки розвинута у неї ця потреба.

2.              Визнання творчого начала у кожному із нас. Цього вимагає цілісне уявлення про світ. Особистість має бути відкритою..

3.              Пошанування батька й матері, родини й роду свого. Батько й мати дають  дитині життя , вони – перші її вихователі. Їх наука повинна бути доброю, що означає мудрою, педагогічно зваженою та психологічно виправданою. Родина і рід – це святе. Кожен учень має знати дерево свого роду, поважати родину свою.

4.              Відчуття малої батьківщини, що наповнює дух любов’ю до рідної землі, де народилась дитинство і зростала юність, почуттям гордості за славних земляків

5.              Любов до світу та ближнього як ознака людської гідності.

6.              Повага до символів України, народних та державних свят як ознака  національної гідності.

7.              Активне прагнення до сприйняття і творення краси. Ще древні говорили: „Краса врятує світ”.

8.              Шанування будь-якої форми життя, що складає екоохоронний тип поведінки.

9.              Відповідальність як за справи, так і за слова. Сьогодні світ хворий на безвідповідальність.

10.         Утримання у чистоті думок, мови, приміщення. Зло боїться чистоти.

11.         Милосердя як потреба творити добро й подавати безкорисливу допомогу тим, хто її потребує.

12.         Відповідальність перед самим собою за своє здоров’я ,  за власне життя. Життя без шкідливих звичок.

13.         Гідність та демократизм у стосунках, прагнення до порозуміння.

14.         Старанність, працьовитість, творча активність.

15.         Здатність до самовдосконалення відповідно до природи особистості та її потреб.

16.         Прагнення гармонії зі світом.   

Модель випускника школи

Учень школи  – це неповторна особистість, центр усієї навчально-виховної діяльності школи. Учень – той, хто вчиться, пізнає нове, самовдосконалюється, самостверджується у житті.

Учень – це

-    людина світу,

-    громадянин Вітчизни,

-    вихованець школи,

-    здорова особистість,

-    творча індивідуальність.            

Випускник школи – це

-          особистість, що самовдосконалюється,

-          майбутній фахівець,

-          людина, здатна навчатись упродовж усього життя,

-         громадянин, що бере участь у  соціально – політичному житті країни,

-            сім’янин.

Відповідно до цього формуються життєво важливі компетенції випускника навчального закладу.

Модель випускника школи

 

Сфера компетенції	Характеристика сфер компетенції
Пізнавальна	-          готовність до безперервного навчання; -          вміння вільно орієнтуватись у різноманітних джерелах інформації; -          вміння працювати з науковою літературою, організовувати власні дослідження; -          володіння навичками самоаналізу та самоконтролю власної діяльності.
Професійно-трудова	-          свідоме професійне самовизначення; -          володіння практичними вміннями певної професії; -          вміння оцінювати свої можливості у подальшій професійній діяльності; -          знання основних положень законодавства про працю; -          дбайливе ставлення до продуктів людської діяльності; -          дотримання правил безпеки й естетики праці.
Соціальна	-          знання культурних та духовних цінностей українського народу; -          усвідомлення своїх прав, потреб, пріоритетів; -          правова та управлінська культура; -          культура мовлення; -          орієнтація на успіх, позитивне ставлення до себе; -          здатність до самостійного прийняття рішень; -          вміння працювати в колективі, співпрацювати.
Громадянська	-          прагнення до суспільної справедливості та рівності; -          активна та відповідальна громадянська позиція; -          розуміння громадянського обов’язку; -          усвідомлення глобальної взаємозалежності і особистої відповідальності; -          патріотизм, повага до державних та національних символів, історії, культури, мови, традицій; -          плюралізм, толерантність.
Сімейно-побутова	-          уявлення про сутність дорослої людини, поведінку, пов’язану зі статтю; -          знання етичних та правових аспектів сімейного життя; -          усвідомлення функцій батьків; -          об’єктивна самооцінка, контроль власних вчинків; -          вміння будувати взаємини з людьми на основі партнерства; -          культура поведінки в побуті; -          володіння певними навичками господарсько-економічної діяльності.
Особистісно-етична	-          здатність усвідомлювати власну унікальність і реально оцінювати свої здібності, можливості; -          самоповага, самодисципліна, гідність; -          прагнення до особистісного самовдосконалення; -          вміння оцінювати свою поведінку та поведінку інших; -          прагнення до творчого самовияву.
Психолого-валеологічна	-          знання особливостей свого темпераменту і характеру; -          прагнення до фізичної досконалості, здорового способу життя; -          ставлення до здоров’я як  найвищої цінності; -          володіння вміннями і навичками першої медичної допомоги, основами безпеки життєдіяльності.

Модель школи

Вступ

Провідна ідея моделі «Добра  школа» полягає у створенні відповідного шкільно-сімейного середовища, у якому діяльність класів-родин визначається новим стилем відносин між сім'єю і школою. Це сприятиме гармонійному розвитку особистості, активізації педагогічного досвіду вчителів,, стимулюванню їхньої творчої активності, пошуку нових форм і методів навчально-виховної діяльності. Концептуальна ідея педагогіки української національної школи-родини  дає змогу формувати національну свідомість, забезпечувати єдність поколінь, виховувати моральну, громадянську і соціальну відповідальність вчителів, батьків, учнів.

Сповідуючи ідеї видатних педагогів Григорія Ващенка, Софії Русової, Бориса Грінченка, Василя Сухомлинського, Мирослава Стельмаховича, колектив будує роботу навчального закладу на засадах такої філософії, що визначає абсолютні родинні цінності: Любов, Добро, Красу, Працю, Сім’ю.

Школа – це освітній центр, де одні навчають, інші навчаються, але і ті, і другі вчаться, самовдосконалюються. Наш навчальний заклад – школа творчого розвитку педагога та учня, що має назву „Добра школа”. Добра тому, що усім тут комфортно: і вчителям, і учням, і їх батькам.
У нашій школі панує культ Знань, Праці, Віри, Відповідальності, Краси. Найбільша гордість школи – її вчителі та учні. Ми всі разом творимо позитивний імідж навчального закладу. Складовими внутрішньої культури школи є фактори, що визначають її життєдіяльність.

Місія закладу освіти: сформувати національно свідому, висококультурну, високоосвічену особистість, гідного громадянина України, патріота, професіонала, сім'янина.

 Мета: розвиток та саморозвиток особистості школяра в умовах української національної школи-родини, конкурентноспроможного, здатного до творення свого майбутнього, господаря своєї землі.

        

Завдання:

-                   Створити освітнє середовище школи-родини, сприятливе для розвитку, саморозвитку та самореалізації особистості учня, його громадянського становлення.

-                   Забезпечити рівний доступ учнів до якісної освіти через оновлення змісту навчання на основі їхніх запитів, потреб, можливостей.

-                   Розробити виховну систему школи-родини на засадах народної, родинної та  етнопедагогіки з урахуванням особливостей регіону.

-                   Здійснити науково-методичне забезпечення реалізації моделі української національної школи-родини.

-                   Упроваджувати ідеї науки, передового педагогічного досвіду та інноваційні  технології в практичній діяльності закладу.

-                   Активізувати діяльність органів учнівського самоврядування через широке залучення ініціативних учнів, лідерів.

-                   Оптимізувати взаємодію закладу, сім'ї, громадських організацій, їх участь у діяльності органів шкільного самоуправління.

-                   Забезпечити психологічний супровід реалізації моделі школи-родини.

        Очікувані результати:

-                   Сформується навчально-виховне середовище, сприятливе для розвитку і саморозвитку особистості школяра.

-                   Забезпечиться рівний доступ учнів до якісної освіти, розвиток їхніх здібностей, нахилів, талантів.

-                   Сформується висококультурна, високоосвічена особистість, конкурентно спроможна, здатна до життєвого проектування, гідний громадянин України, сім'янин, професіонал.

-                   Підвищиться інтерес сім'ї, громади села до розвитку, навчання й виховання дитини.

-                   Зросте рівень професійної майстерності й загальної культури вчителя.

-                   Підвищиться імідж навчально-виховного закладу 

 Концепція

 Реалізація провідної  ідеї «Добра школа» базується на основі особистісно орієнтованого, компетентнісного, середовищного та системного підходів.

 Загальноосвітній заклад у своїй роботі керується Конституцією України, законами України "Про освіту'", "Про загальну середню освіту", Положенням про середній навчальний заклад, постановами Кабінету Міністрів України, Конвенцією про права дитини, рішенням Генеральної Асамблеї ООН щодо сімейно-родинною виховання, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України. рішеннями центральних і місцевих органів виконавчої влади та власним Статутом.

 За основу концепції беремо саму природу навчально-виховного процесу в його етнічному, національному і регіональному вираженні, як це заповіли нам  у зверненнях до нащадків визначні вітчизняні педагоги С. Русова, Г. Ващенко. В. Сухомлинський, М. Стельмахович.

 Освіта і виховання в школі-родині мають національний характер. Навчально-виховний процес здійснюється на засадах державної політики в галузі освіти і виховання. Визначальними є  реалізація ідей народної освіти, українознавча основа структурування знань, органічне поєднання організаційно-педагогічної, сімейно-родинної, національно-культурної та просвітницької діяльності вчителів, батьків, учнів, жителів міста.

Зміст освіти й виховання реалізується через упровадження інноваційних технологій, зокрема:

-                   групові та колективні форми навчання;

-                   особистісно орієнтоване навчання;

-                   пізнавальні і проблемно-пошукові технології;

-                   інформаційні комунікації;

-                   проектні технології .

        

«Добра школа» – це заклад, що забезпечує партнерство вчителів, учнів та громадськості, формує громадсько-державне управління  освітою, плекає   авторитет батька   й   матері,   виявляє  турботу про  дітей;   у  ній   глибо вивчаються народні традиції в сімейному вихованні, досліджується історія української родини.

Школа забезпечує  достатній рівень знань учнів, душевний і психологічний комфорт, розвиток природних обдарувань, формує особистість, здатну  творити себе і своє життя.

Створює єдиний культурно-освітній простір у місті, співпрацюючи з громадськими організаціями, позашкільними навчальними закладами.

Школа – це заклад, де відбувається справжня співпраця школи і батьків як необхідна умова гармонійного розвитку дитини, формування соціальної активності, мотивації до здорового способу життя.

З цією метою у 2017-2021 роках розпочнеться  реалізація стратегії системних змін (рис. 1).

 

Рис. 1.

Технологія реалізації стратегії системних змін

І етап. Концептуальне проектування стратегії розвитку закладу освіти – концепція інноваційного розвитку   загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2.

ІІ етап. Стратегічне планування і реалізація змін – комплексна програма розвитку  «Добра  школа» та відповідні цільові програми.

ІІІ етап. Тактичне планування і реалізація змін – річний план роботи навчального закладу та плани роботи структурних підрозділів (плани виховної, науково-методичної роботи, методичних об’єднань, творчих груп тощо).

ІV етап. Оперативне планування і реалізація змін – тижневі плани роботи адміністрації, індивідуальні плани роботи вчителів, класних керівників.

V етап. Поточне планування і реалізація змін – план засідання педагогічної ради, творчої групи, семінару, уроку (виховного заходу) тощо.

  Дидактичний аспект

 Усі наукові дослідження й педагогічна практика сучасної шкоди спрямовані на те, щоб роки перебування в ній були не підготовкою до життя, а власне життям. Завдання школи — створити умови для індивідуального самовираження і розвитку критичного розуму особистості, формувати вміння вчитися і самостійно здобувати знання, прогнозувати своє майбутнє й ефективно розв'язувати проблеми в різних життєвих ситуаціях. На уроках учитель має не просто дати  знання, а сформувати життєву компетентність як самоздатність особистості до оптимальних дій, що базуються на знаннях, довірі, цінностях, здобутих завдяки навчанню. У зв'язку з цим помітніше усвідомлюємо гостру потребу реалізації особистісного підходу до учня як основи організації навчально-виховної роботи. Існує тільки один спосіб реалізувати особистісний підхід у навчанні - зробити його (навчання) сферою самоствердження особистості.

Відповідно до Закону України «Про освіту», Положення про загальноосвітній навчальний заклад визначено таку структуру навчально-виховного закладу:

І. Початкова школа (1- 4 класи).

ІІ. Основна школа (5- 9 класи).

ІІІ. Старша школа (10-11 класи).

Початкова школа

У структурі освіти особливе місце належить початковій школі, оскільки саме на цьому рівні  закладаються основи для успішного подальшого навчання.

Зміст освіти реалізується через виконання Типових навчальних планів початкової школи, затверджених наказом МОН України

В основу навчально-виховного процесу покладено принципи етнопедагогіки та передової практики навчання і виховання молодших школярів. Молодші школярі залучаються до збору фольклору, систематизовують зібраний матеріал. З метою усвідомлення належності до рідного краю вивчають свій родовід, реалізують проект «Дерево мого роду».

Засобами трудового навчання учні формують знання про давні народні ремесла, беруть участь у гуртку « Віночок творчості».

Отже, якість початкової освіти постає не як сумарний вияв знань і вмінь із предметів навчального плану, а як інтегрований показник становлення особистості, що охоплює не лише результати навчально-виховного процесу в порівнянні з нормативами, а й життєвий і навчальний досвід учня, умови і характеристики навчання й виховання. Як результат, сформується модель випускника початкової школи.

 Основна школа    

 Зміст освіти реалізується за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи, затвердженими наказом ЛІОН України від. 23.02.2004 р. № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р.2009р.№66.

Система навчально-виховної роботи в основній школі, яка спрямована на формування соціальної активності підлітків, передбачає орієнтацію на відповідні принципи її організації:

•  принцип цілеспрямованості;

•  принцип диференціації й індивідуалізації навчально-виховного процесу;

•  принцип оптимізації навчання і виховання;

•  принцип системності й доступності;

•  принцип гуманізації і гуманітаризації педагогічного процесу;

•  принцип налагодження гармонії родинно-шкільного виховання.

Школа II-ІІІ ступенів дає учням знання основ наук, забезпечуючи при цьому їх взаємозв'язок, системність. У навчально-виховному процесі повною мірою враховуються індивідуальні особливості дитини. З цією метою запроваджено факультативні курси, курси за вибором.  Для учнів 5 класу організовані факультативні заняття з курсів «Рідний край», для учнів    5-9 класів «Практикум з української мови» та  «Психологічний практикум».

 Уведення курсів за вибором, факультативів із різних навчальних предметів,гуртків  сприяє розвитку індивідуальних здібностей учнів, самореалізації особистості, що значно вплине на мотивування навчання, зорієнтоване на продовження освіти у відповідності до майбутніх життєвих планів.

 Основна школа забезпечить усім випускникам якісний рівень загальноосвітньої підготовки, високий рівень загальнолюдської культури, сформує вміння і бажання самостійно вчитися упродовж усього життя, виховає їх патріотами українського народу, держави.

  Модель випускника основної та старшої школи буде характеризуватися сформованими компетентностями.

     

 Старша школа    

Старша школа (10-11 класи) є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти, на якому в свідомості учнів формується цілісна картина світу. Випускники старшої школи володіють способами пізнавальної та комунікативної діяльності, умінням одержувати інформацію з різних джерел і самостійно опрацьовувати її, застосовувати набуті знання в повсякденному житті.

Навчання у старшій школі переважно є профільним. Його профільність визначається з урахуванням освітніх потреб учнів, кадрових можливостей і матеріальної бази школи, соціально-культурного й виробничого середовища, перспектив здобуття подальшої освіти випускниками школи. Профільне вивчення ряду предметів забезпечує належний рівень підготовки випускників школи до вступу у вищі навчальні заклади. Залежно від умов роботи конкретного загальноосвітнього навчального закладу профільність навчання може бути реалізована як у межах всього закладу, так і в окремих класах або серед груп учнів.

У старшій школі зміст освіти і вимоги до його засвоєння диференціюються за трьома рівнями:

-                   обов’язкові результати навчання – визначаються Державним стандартом базової та повної середньої освіти;

-                   профільний, зміст якого визначають програми, затверджені Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України;

-                   академічний, за програмами якого вивчаються дисципліни, що тісно пов’язані з профільними предметами (наприклад, фізика у хіміко-біологічному профілі).

Для учнів, які не визначилися щодо напряму спеціалізації, здійснюється загальноосвітня підготовка.

Загальнорічне навчальне навантаження в старшій школі визначається Базовим навчальним планом, типовими навчальними планами, робочими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів тощо. У Базовому навчальному плані загальноосвітніх навчальних закладів ІІ-ІІІ ступенів розрізнять інваріантну і варіативну складові.

Контроль за відповідністю освітнього рівня учнів стандартам якості освіти здійснюється за допомогою державної підсумкової атестації. Зміст, форми, порядок і терміни проведення атестації визначаються і щорічно затверджуються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

Після закінчення 11-го класу та здобуття повної загальної середньої освіти проводиться випуск учнів. Як правило, вік випускників становить 16-17 років.

Учням, які закінчили 11-й клас і пройшли державну підсумкову атестацію, видається атестат про повну загальну середню освіту. Випускники, які мають високі досягнення у навчанні, нагороджуються золотою медаллю – «За високі досягнення у навчанні» або срібною – «За досягнення у навчанні» та отримують атестат про повну загальну середню освіту з відзнакою. Разом із атестатом видається додаток до нього, де зазначаються досягнення учнів у навчанні в балах. Випускникам 11-х класів, які не атестовані хоча б з одного предмета, видається табель успішності, в якому з таких предметів робиться запис «не атестований(на)». Після закінчення школи випускники пишуть Зовнішнє незалежне оцінювання з предметів, які вимагаються при вступі до вищого навчального закладу. Предмети варіюються самим ВНЗ, згідно з вимогами до вступу.

Випускники, що отримали повну загальну середню освіту, мають право на вступ до будь-якого вищого навчального закладу.

Виховний аспект

Виховна система школи підпорядкована реалізації програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» (2007), Концепцій виховання дітей та молоді у національній системі освіти (1996), Концепції українського національного виховання учнів загальноосвітньої школи  (рис. 2).

Рис. 2.

Школа з її просвітницьким та народотворчим призначенням покликана разом із родиною зберегти напрацювання поколінь (знання, досвід, моральні цінності, національні традиції, гуманістичні ідеали) та, передавши їх дітям, використати на користь майбутнього.

Виходячи з того, що виховання є керування процесом розвитку  й саморозвитку особистості, у школі розроблено найважливіші принципи організації взаємин у системі «учень – учитель – батьки», що передбачають:

-                   безумовну повагу до особистості дитини, увагу до її індивідуальних і вікових особливостей, прийняття її неповторної своєрідності;

-                   орієнтацію всього навчально-виховного процесу на потреби родини й дитини;

-                   орієнтацію у виборі форм і методів виховання на традиції школи, родини, громади, села, регіону,

-                   дотримання особистісного підходу у вихованні.

Визначивши завдання і принципи виховного процесу, педагогічний колектив намагається побудувати трирівневу життєздатну систему «Школа + Родина + Я» що передбачає усвідомлення школярем себе як частини шкільної родини, залучення батьків до виховної роботи.

Головним завданням якої є оволодіння учнями вміннями і навичками управління, сприяння відродженню історико-культурних традицій українського народу, виховання поваги до родини, друзів, ровесників, почуття власної гідності, надання їм можливості проявити себе на ділі.

Вихованці школи успішно розвивають свої здібності та природні задатки у гуртках, які працюють у позаурочний час.

Ще одним важливим напрямом особистісного розвитку учнів школи є організація учнівського самоврядування, що сприяє активній участі школярів у житті й діяльності шкільного колективу, виховує відповідальне ставлення до навчання як громадянського обов'язку, дисциплінованість, почуття господаря, організовує дозвілля учнів.

Переконані, що в становленні української національної школи-родини важливим є єдність шкільного й родинного виховання, завдяки якій виростають справжні громадяни, зароджуються найвищі духовні й моральні цінності, розвивається і зміцнюється нація.

Історія школи та її традиції

Школа відсвяткувала своє 50-річчя. Створюється музей історії школи. Навчальний заклад підтримує зв’язки з педагогами, а також випускниками різних років, що стали гордістю школи.

Школа має свої традиції:

-    проводи випускників у дорогу життя  вишиваними рушниками, хлібом-сіллю та напутнім словом батьків;

-    зустріч з випускниками школи у першу суботу лютого;

-    День самоврядування у школі;

-    День класного керівника;

-    посвята у першокласники;

-    посвята у козачата;

-    фестиваль творчості учнів школи «Планета дитинства»;

-    святкові зустрічі з вчителями - пенсіонерами з нагоди Дня працівників освіти.

Ціннісні орієнтації

Головна місія школи – адаптувати школяра, майбутнього випускника, до життя у соціумі, навчити його вчитися, здобувати знання упродовж всього життя. Педагог, який сам не вдосконалюється, не може виконати таку місію. Тому ми сьогодні говоримо про творчий розвиток педагога та учня. Кредо творчого розвитку педагогів: нема меж досконалості. Кредо творчого розвитку учня: пізнати себе, знайти себе, повірити у себе!
Що цінують у нашій школі?

1.              Чесність.

2.              Професіоналізм.

3.              Пунктуальність.

4.              Взаєморозуміння.

5.              Провідними функціями школи є

-    забезпечення творчого розвитку педагога та учня;
-    соціалізація особистості школяра;
-    екологічне виховання молоді;
-    проектна діяльність.

Символіка школи.
          Школа має свої символи: герб, емблема, логотип, гімн і звання  „Самий класний клас року”.   

1.  Герб школи.

2.  Гімн школи – пісня, яка народилась з нагоди 50-річчя навчального закладу.

Гімн школи

1. В рідній школі промайнули кращі роки,

    В другій школі подорослішали ми,

    Як нам жити далі без уроків,

    Без повчань шановних вчителів.

   
 ПРИСПІВ:

    Через роки, через покоління,

    Де б нас не розкидало по світі цім.

    Школа залишається корінням

    Ще не раз повернемось в цей дім.

2. Нас чекає світ чарівний і просторий,

    Нас чекає здійснення всіх мрій.

    Ще не раз ми увійдем в ці коридори

    І ми школі вклонимось своїй.

   ПРИСПІВ:

    Через роки, через покоління,

    Де б нас не розкидало по світі цім.

    Школа залишається корінням

    Ще не раз повернемось в цей дім.

3. Звання  „Самий класний клас року” – присвоюється класу, який протягом року отримав найбільший рейтинг за підсумками року.

Учнівське самоврядування – школа соціалізації особистості

Учнівський парламент  школи є органом учнівського самоврядування, який покликаний готувати дитину до активної соціальної діяльності. Представники від учнівського колективу входять до складу Ради школи, яка наділена правом порушувати перед адміністрацією питання щодо навчання і виховання учнів, планування та підбиття підсумків навчально-виховного процесу, організації вільного часу школярів, обговорює окремі фінансово-господарські питання. Учнівське самоврядування реалізується через діяльність відповідних центрів.

 Центр громадянського відродження покликаний сприяти вихованню соціально-активної, гуманістично спрямованої особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної свідомості. Виборча компанія, яка проводиться у школі, є моделлю виборів на державному рівні.

Центр "Ерудит” проводить роботу, спрямовану на інтелектуальний розвиток школярів, підняття престижу учня-відмінника, учня-творчої особистості.

Центр «Волонтер» організовує турботу про людей похилого віку та інвалідів, шефство над похованнями воїнів, загиблих у війні, а також дозвілля учнів 1-4 класів. Тут проходять першу практику майбутні педагоги.

Центр «Дозвілля» – це спосіб організації яскравого, наповненого працею та грою, творчістю, мрією та радістю життя. Найрізноманітніші шоу, розважальні, пізнавальні програми, фестивалі, де завжди є місце творчості, експромту, створюють атмосферу радості і свята.

Центр Внутрішніх справ покликаний забезпечувати контроль за дотриманням дисципліни і порядку на уроках і в позаурочний час, за збереженням шкільного та особистого майна.

Прес-центр щомісячно випускає газету «Шкільна тусовка», яка дуже популярна серед учнів та вчителів, висвітлює роботу органів учнівського самоврядування. Саме на цих теренах пробують своє пера майбутні журналісти.

Центр «Еко» покликаний сформувати у школярів екоохоронний тип поведінки.

Школа – центр місцевої громади

Навчальний заклад має тісні зв’язки з громадськістю, Будинком творчості, з бібліотеками міста.                 

 Місцеві підприємці є спонсорами загальношкільних свят, гостями ювілеїв школи.

Органи місцевої влади, батьки стали учасниками навчально-виховного процесу. Це родинні та загальношкільні свята, акції та спільні проекти. До участі у загальношкільних зборах запрошуються працівники відділу юстиції, закладів здоров’я, КМСН,  районного відділу освіти.

Схема співпраці педагогічного колективу школи та сім’ї

Соціальне партнерство школи

Школа розвиває партнерські зв’язки з навчальними закладами, органами влади, культурою, громадськими організаціями, місцевими підприємцями, це знайшло своє відображення у відповідних програмах та проектах.

Забезпечення творчого розвитку педагога та учня

Творчий розвиток особистості кожного учасника навчально-виховного процесу – першочергове завдання школи, що забезпечує креатину освіту навчального закладу. Атмосфера ініціативи, творчості,  взаєморозуміння та співпраці, відсутність критиканства, елементу обов’язку, ломка стереотипів – ті умови, які сприяють вільному розвитку
особистості.
          Популярна фраза «Талант себе виявить», як відомо, не відповідає дійсності. Спостереження свідчать, що в ранньому віці діти часто приховують свої здібності, якщо дорослі не оцінюють їх належним чином. Тому вся система навчально-виховної діяльності будується на даних психолого-педагогічних спостережень вчителів-предметників, батьків, класоводів та класних керівників,психологічної служби школи протягом  усіх років навчання, враховує результати психодіагностичних тестів, які дають змогу оцінити соціальний розвиток дитини, її природні  здібнос

Творчий розвиток учня передбачає:

- визначення творчих здібностей особистості (інтелектуальні, художні, музичні, здібності до занять науковою роботою, літературна обдарованість артистичні, вокальн, технічні, здібності до спорту);
       - вдосконалення майстерності учня в тій чи іншій галузі творчої діяльності;
       - розвиток загальної обдарованості дітей та учнівської молоді;
       - підвищення інтелектуального потенціалу творчої особистості;
       - забезпечення вільного доступу до якісної інформації та розвиток навичок оперування нею;

- удосконалення комунікативних можливостей учнів;
       - стимулювання творчого мислення в різних галузях діяльності, яке реалізує ідею колективної праці, співтворчості, прийоми інтенсивного засвоєння знань і способів діяльності.
          Невід’ємною  складовою освітнього процесу школи  є прогнозування „ситуації успіху” для кожного без винятку вихованця навчального закладу, створення оптимальних умов для творчого розвитку кожної дитини як особистості.
           Вчитель також потребує «ситуації успіху», належного оцінювання своєї праці, професійного визнання, підтримки колег, належних умов для самовияву та творчого розвитку особистості педагога.
           З метою створення позитивного іміджу навчального закладу, розвитку творчого потенціалу педагогічного колективу в цілому  і кожного педагога зокрема запроваджуються інноваційні форми методичної роботи, що знаходить своє вираження у інтерактивних прийомах організації  та проведення засідань педрад, педагогічних читань, дискусій, занять школи педагогічної майстерності, педагогічних консиліумах з актуальниз питань життєдіяльності педагогічного та учнівського колективів школи.
         Реалізація самоосвітньої діяльності педагогів спрямована на забезпечення творчого самовияву, професійного зростання, розвиток предметних компетенцій педагогів з виходом на створення публікацій у науково-методичних часописах, методичних посібників, напрацювань з досвіду роботи.

Педагоги школи – слухачі психолого-педагогічного практикуму «Умови творчого розвитку особистості», учасники  фестивалів педагогічних ідей та технологій, виставок «Творчі сходинки передових педагогів».

Забезпечуючи творчий розвиток педагога,  школа передбачає такі форми методичної роботи з учителями:
           - самоосвітня діяльність;
           - наставництво;
           - творча група;
           - методичне об’єднання;
           - семінари;
           - школа педмайстерності;
           - педагогічні читання;
           - аукціон педагогічних ідей;
           - педагогічна дискусія;
           - місячник педмайстерності;
           - фестиваль педагогічних ідей та технологій;
           - виставка «Творчі сходинки педагогів школи»;
           - педагогічний консиліум;
           - педагогічна атестація;
           - участь у конкурсі «Вчитель року».
      
         Освітні технології                                                            
        Школа у своєму розвитку виходить на рівень сучасних вимог. В центрі навчально - виховного процесу – особистість учня. Особистісно- орієнтований підхід у навчанні та вихованні – основа педагогічної діяльності. У навчальному закладі освоєні та впроваджуються в навчально - виховний процес  сучасні педагогічні технології:
-    проектні технології;
-    технології колективно-групового навчання;
-    технології ситуативного моделювання;
-    технології опрацювання дискусійних питань;
-    технології розвивального навчання;
-    технологія "Створення ситуації успіху”;
-    інформаційні технології навчання.
    Найбільш прийнятними для навчального закладу стали проектні технології навчання. Серед них значне місце займають
    - практико-орієнтовані проекти;
    - дослідницькі;
    - творчі;
    - навчальні проекти за програмою „Intel. Навчання  майбутнього”.

Стимулювання праці учасників навчально-виховного процесу.

Школа – місце, де дитина  отримує першу нагороду у своєму житті. Серед методів стимулювання навчальної та творчої діяльності учнів:
- Подяка дирекції школи;
- лист-подяка батькам учнів,
- звання «Учень року»,
- звання «Самий класний клас року».
           З метою стимулювання праці пелагогів розроблено Положення про преміювання педпрацівників. Серед методів стимулювання  творчої праці педагогів:

- Подяка дирекції школи;
-   грошова винагорода;
-   підвищення кваліфікаційної категорії, встановлення педагогічного звання;
- подання на нагородження грамотами відділу, управління  освіти;

- занесення на дошку пошани  « Майстри педагогічної справи».

МЕХАНІЗМ ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ В ПРАКТИКУ

 У центрі уваги школи – діти з їхніми інтересами, проблемами, потребами. Задля їхнього блага існує наша школа, для них— наш педагогічний пошук, творчі знахідки, духовніустремління, прагнення допомогти їм самореалізуватися, самовиразитися, знайти своє місце в такому складному сучасному світі.

 Упровадження моделі  «Добра школа»передбачає практичну реалізацію концепції розвитку   загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 та комплексної програми розвитку, до якої входять цільові програми «Я - особистість», «Школа-сад», «Я – Людина», «Родовід», «Здоров’я» та «Життєдіяльність».

Перед педагогічним колективом  постає завдання створити в школі належні умо­ви для максимального розвитку дітей, задоволення їх пізнавальних інтересів, фізичних і культурних потреб.

Мрія  педагогічного колективу – створити навчальний заклад, у якому учні хочуть учитися, розвивати свої індивідуальні здібності, самовдосконалюватися. Важливо, щоб у такій школі кожен знайшов себе й повірив у власні сили, бо тільки так він зможе почуватися гідною людиною.

Ідеал  школи – учитель, котрий прагне набути високого професіоналізму, любить колектив, дітей, з якими творчо працює.

Батьки – партнери у спільній справі виховання особистості, передачі сімейного досвіду від старших до молодших, успадкування суспільних родинних і особистісних цінностей поколінь.

Врешті, ми маємо стати великою родиною, у якій усі з любов'ю і повагою ставляться один до одного, уболівають за спільний успіх, колективний ріст. Ось у чому бачимо сенс праці.